Невиконання рішення суду щодо сплати аліментів на утримання дитини безперечно можна віднести до одного з наймасовіших проваджень, які перебувають на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено загальний порядок стягнення державним виконавцем аліментів на утримання дитини, з якого можна виділити частину 9 згаданої вище статті, відповідно до якої у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить зокрема вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, яка діє до погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Водночас, 06 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07 грудня 2017 року, яким поміж іншого внесено зміни до статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та доповнено її частиною 3 такого змісту: «Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, – тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців».

Тому нині поширена ситуація, коли за вчинення порушень правил дорожнього руху водія зупиняють працівники поліції, а під час перевірки документів з’ясовується, що цей водій обмежений у праві керування транспортними засобами відповідною постановою державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження зі стягнення аліментів, в якому зупинений водій є боржником і не сплачує аліменти понад чотири місяці, хоча навіть про факт наявності виконавчого провадження водій може дізнатися вперше від працівників поліції, не кажучи вже про наявність обмеження в праві керування транспортними засобами.

Як наслідок, працівники поліції вилучають у водія водійське посвідчення, оформляють протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який надалі буде направлено до місцевого суду для розгляду по суті та винесення відповідної постанови про адміністративне правопорушення.

Постає логічне запитання: а що ж робити далі? Тим паче, якщо автомобіль є не просто засобом пересування, а життєвою потребою, або навіть засобом для заробітку грошових коштів, частина з яких так чи інакше має бути сплачена як аліменти.

Слід зазначити, що під час розгляду такої категорії справ, суди доволі часто приймають позицію сторони захисту особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, що пов’язано з певною суперечністю норм чинного законодавства та роботою адвоката, який може ґрунтовно та безапеляційно довести суду ті обставини, які не залежали від особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, а відтак і запевнити суд у відсутності умислу особи на вчинення інкримінованих їй протиправних дій, наслідком чого є закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Безперечно не треба забувати, що дітям украй важливі батьківське піклування й опіки. Тож, попри життєві ситуації, виконуйте батьківські обов’язки належним чином, не допускаючи утворення заборгованості зі сплати платежів на утримання своїх дітей.

Однак у випадку, якщо Ви все ж таки потрапили в подібну ситуацію, наші адвокати нададуть Вам професійну правову допомогу в даному питанні та захистять Ваші права.